Кадр з фільму Гуцулка Ксеня
День українського кіно відзначається щороку у другу суботу вересня. Цього разу професійне свято усіх причетних до створення кінематографічної магії припало на 14 вересня.
Історія української індустрії кіно почалася ще у вересні 1896 року в Харкові, де фотограф Альфред Федецький зняв на вдосконалений ним кіноапарат кілька короткометражних документальних сюжетів — приміром, Відхід потягу від Харківської станції чи Народні гуляння на Кінній площі в Харкові. Вже за кілька місяців — майже рік у рік з першим публічним кіносеансом у Парижі – в Харківському оперному театрі він влаштував перший у Російській імперії публічний кіносеанс.
У 1912 році піонер українського кіно Данило Сахненко зняв в Катеринославі(нинішній Дніпро) перший повнометражний український фільм — стрічку Запорізька Січ. Ще за кілька років у великих містах виникають кінотовариства та кіностудії.
Справжнім розквітом для нашого кінематографа стали 1922−1930-рр — роки існування Всеукраїнського фотокіноуправління (ВУФКУ), якому вдалося сформувати успішну українську кіноіндустрію та завоювати звання«українського Голівуду».
Сьогодні українське кіно проходить нову сторінку своєї історії: воно вперше освоює нові жанри, влаштовує світові прем’єри на найпрестижніших фестивалях та, що найприємніше, привозить звідти відзнаки і нагороди.
Ми в НВ STYLE віримо в найприголомшливіші досягнення вітчизняного кінематографу та пропонуємо сім сучасних фільмів, якими точно можна пишатися:
Атлантида (2019). Режисер: Валентин Васянович
Остання сенсація в українському кіно. Нова робота Валентина Васяновича, рефлексивна кінопритча про майбутню перемогу у війни з Росією, була визнана найкращим фільмом в програмі Горизонти 76-го Венеційського міжнародного кінофестивалю. Це стало першою в історії перемогою українського фільму в одній з головних програм фестивалю. З Венеції фільм про невиправну шкоду, якої завдала Донбасу війна, та в якому знялися непрофесійні автори Андрій Римарук та Людмила Білека, помандрував на кінофестиваль у Торонто, де після венеційского тріумфу збирав переповнені зали. Ми в Україні зможемо переглянути це кіно лише у 2020 році, але з нетерпінням чекаємо.
Фото: Кадр з фільму Атлантида
Плем’я (2014). Режисер: Мирослав Слабошпицький
Прем’єра першого у світі фільму, знятого без єдиного слова — виключно мовою жестів, без субтитрів, інтертитрів чи закадрового голосу, відбулась 21 травня 2014 року на Каннському кінофестивалі. Стрічка стала сенсацією, вийшла в прокат у десятках країн та була представлена на понад 100 кінофестивалях світу, де отримала понад 40 нагород. Кастинг акторів для історії про молодого хлопця Сергія, який прибуває до інтернату для глухих та вступає в кримінальне угрупування Плем’я, тривав рік. За цей час на кастингах режисер продивився понад 400 хлопців і дівчат із вадами слуху, і, зрештою, відібрав акторський склад.
Додому (2019). Режисер: Наріман Алієв
Дебютна повнометражна стрічка кримськотатарського режисера Нарімана Алієва, головні ролі в якому виконали «важковаговик» українського кінематографу Ахтем Сеітаблаєв та актор-аматор і за сумісництвом брат режисера Ремзі Білялов. Світова прем’єра стрічки відбулася на 72-му Каннському міжнародному кінофестивалі, а після української прем’єри на 10-му Одеському кінофестивалі творці фільму привезли звідти Гран-прі – Золотого Дюка. Історія кримського татарина Мустафи, який хоче забрати з Києва для поховання в Криму померлого старшого сина Назіма та повернути додому молодшого Аліма, викликала не лише 15-хвилинну стоячу овацію на ОМКФ, а й стала претендентом від України на премію Оскар за найкращий фільм іноземною мовою. У широкий прокат драма вийде в листопаді.
Фото: Кадр з фільму Додому
Жива ватра (2015). Режисер: Остап Костюк
Документальний фільм про життя вівчарів українських Карпат та долю традиційного ремесла, який став підсумком 10-річного дослідження режисером гуцульської культури. На створення неймовірно красивої та атмосферної стрічки, яка згодом принесла своїм творцям багато нагород, включаючи дві Золоті дзиґи (за операторську роботу та музичне оформлення), кошти збирались на краудфандинговій платформі. Фільм показує три покоління вівчарів, які живуть в українських Карпатах в умовах сучасних реалій, і занурює глядача у світ природної краси, вікових традицій та унікальних рис показаного регіону.
Іловайськ 2014. Батальйон Донбас (2019). Режисер: Іван Тимченко
Військова драма про відомі кожному українцю трагічні події в Іловайську була створена на основі сценарія, написаного на основі матеріалів в пресі та реальних історій ветеранів-добровольців, журналістом і письменником Михайлом Бринихом. Історія про командира штурмової групи батальйону Донбас Бішут (якого грає справжній Бішут), який був поранений у бою за Іловайськ та, розшукуваний російським офіцером Рунковим, намагається сховатись в окупованому місті вразила навіть нашого кінокритика, який поставив цій черговій спробі розповісти про війну на Сході через великий екран високу оцінку. Іловайськ досі в прокаті – тож не баріться.
Сторожова застава (2017). Режисер: Юрій Ковальов
Чи не перше українське пригодницьке фентезі, більше того — за переглядом якого діти (та й дорослі!) точно не заснуть від нудьги. Фільм розповідає про школяра Вітька, який через портал часу потрапляє у минуле — на тисячу років назад і зустрічає давньоруських воїнів-богатирів, загарбників-половців, половецького шамана і волхва та багато магії. Якісні костюми, дуже переконлива графіка, яка змогла перетворити на казкові місця не лише живописні Коростишівський кар’єр та Скелі Довбуша, але й Бучу і Троєщину. Українське фентезі стало рекордсменом за касовими зборами першого вікенду серед наших кінострічок за всю історію українською кінематографу, та мало успіх не лише в Україні, його закуповували для показу в багатьох країнах світу — Білорусі, Індії, В’єтнамі, Малайзії, Казахстані, Франції.
Гуцулка Ксеня (2019). Режисер: Олена Дем’яненко
Фільм рідкісного жанру для українського режисера — мюзикл — був знятий за мотивами однойменної оперети Ярослава Барнича. За сюжетом, у 1939 році до Ворохти приїздить американець українського походження Яро, якому помираючий батько заповів одружитися з українкою. Там хлопець знайомиться з гуцулкою Ксенею. Кохання, містика, інтриги і краєвиди — події розвиваються на фоні постійних співів чи то головних героїв, чи то окраси фільму — відомого гурту Dakh Daughters. Красу української пісні та карпатських гір оцінили навіть на дуже далекому сході – 1 липня 2019 року фільм отримав гран-прі японського фестивалю Mt. Fuji — Atami International Film & VR Festival.
