Домашні міні-городи на підвіконнях зараз вельми популярні. Зараз пропонуємо розглянути найкращі культури для домашніх «грядок» – ті, що не вимагають особливих турбот, але при цьому незмінно радують урожаєм в найкоротші терміни.
1. Зелена цибуля
Очолює «хіт-парад», безумовно, зелена цибуля. Напевно, хоч раз у житті її вирощував на підвіконні кожен, нехай навіть тільки в дитинстві – з цікавості. Це ідеальна рослина для домашнього городу: швидко зростаюче, невибаглива, корисна.
В якості посадкового матеріалу можна використовувати і цибулю сіянку- (велику фракцію ), і звичайний цибулю. Я пробувала обидва варіанти; зсіянки (або дрібноїцибульки) урожай, звичайно, менший – цибулина швидше виснажується. Але перо – на мій смак – м’якше і ніжніше. Крім того, невеличка цибулька займає менше місця при посадці. Велика цибулина дає більше зелені, перо у неї, як правило, більше, а отримувати врожай з неї можна довше.
Садити цибулю на вигонку можна в невеликі ємності з водою або живильним розчином (так, щоб цибулина ні в якому разі не провалювалася в воду, а лише торкалась її) або в грунт. Мені особисто другий варіант подобається більше: цибулини на воді частенько починають підгнивати, виділяючи специфічний аромат; з грунтовими у мене такого казусу жодного разу не траплялося.
Щоб завжди бути з урожаєм, найкраще садити цибулька регулярно – кожні 10-14 днів. Тоді до того моменту, як з першої «грядки» урожай буде зібраний повністю, поспіє зелень на наступній – і так до самої весни.
Для посадки я використовую невеликі пластикові шухлядки. На дно насипаю керамзит (отворів для стоку зайвої вологи в ящиках немає, тому дренаж необхідний), зверху – грунт з гідрогелем приблизно до половини ящика. Злегка ущільнивши суміш, висаджую в неї цибулини впритул одину до одної, не заглиблюючи їх у грунт. Рясно поливаю – і все :))
2. Кресс-салат
По-перше, він – як і цибуля – неймовірно невибагливий. Ті, хто не має можливості або бажання витрачати час на трудомісткий догляд за «грядками» на підвіконні, це неодмінно оцінять.
По-друге, він дуже скоростиглий: вже через 2-3 тижні після появи сходів (а вони теж не змусять себе чекати) вас порадує молода вітамінна зелень.
По-третє, природа наділила крес-салат безліччю корисних властивостей: регулярне вживання в їжу цієї культури допомагає нормалізувати кров’яний тиск, поліпшити травлення і сон. Його використовували як засіб від цинги, а соком лікували недокрів’я і авітамінози.
Якщо у вас є діти, спробуйте посіяти крес-салат разом з ними – хоча б заради експерименту. Ця рослина з тих, з яких варто починати прилучення до городництва, адже невдача практично виключена!
Кресс-салат успішно росте на підвіконнях навіть взимку – він вельми морозостійкий (ідеальною для нього вважається температура від +15 до +18 градусів) і не вимогливий до світла. Єдине, чого він потребує, – регулярне зволоження грунту і повітря, так як посухи ця рослина не любить. Щоб зелень на столі була постійно, чергову порцію крес-салату рекомендується висівати кожні 7-10 днів.
3. Листовий салат
Як великий любитель салату, я не могла, звичайно ж, обійти його увагою. Ця культура трохи вимогливіше, ніж зелена цибуля і крес-салат, але заради соковитої зелені постаратися варто. Що потрібно врахувати?
По-перше, салату в домашніх умовах необхідно досвічування- це світлолюбна культура. Недолік освітлення призведе до раннього утворення квітконосів. Проблема частково вирішується вибором сортів. У мене непогано показали себе Лолло Росса і Лолло Біонда (мої улюбленці :)); рекомендують для домашніх городів також сорти Новорічний, Вітамінний, Смарагдове мереживо.
По-друге, салат болісно реагує на посуху і спеку: листя грубіють і стають гіркими, швидко утворюються квітконоси.
По-третє, сходи салату потрібно проріджувати. Рекомендується робити це двічі: через тиждень після появи сходів на відстань 1-2 см між сіянцями, а у фазі 2-3 справжніх листків – на відстань 4-5 см. Якщо загущатися посіви, рослини витягнуться, ослабнуть, і врожаю ви, швидше за все, не побачите.
Від вирощування кочанних форм салату в домашніх умовах краще відмовитися до тих пір, поки не з’явиться достатньо досвіду: вони вимогливіші та потребують більш ретельного догляду, ніж їх листові побратими, та й вегетаційний період у них, як правило, довший.
4. Петрушка
Зелень петрушки вдома можна отримати двома шляхами: посівом насіння в грунт і вигонкою із заготовлених корінців. Другий спосіб, хоч і вимагає деякої попередньої підготовки, в цілому простіший. Якщо навіть ви не заготовили з осені посадковий матеріал, можна пошукати якісні коренеплоди для в бабусь на базарі.
Для наших цілей підходять безумовно здорові коренеплоди середнього розміру (30-60 г вагою) без ознак в’янення. У них обов’язково повинна зберегтися верхівкова брунька – сильно обрізані рослини зелені не дадуть.
Добре зволоживши грунт у шухлядці або квітковому горщику, садимо коренеплоди, прикриваючи грунтом їх верхівки. Занадто довгі можна обрізати (зріз присипають вугіллям, щоб уникнути гнилі) або посадити похило. Останній варіант вважається навіть кращим ніж звичайна посадка.
Якщо вирощувати петрушку з насіння, необхідно врахувати два нюанси: рослина світлолюбна, а її насіння проростає досить повільно. У мене при посіві ємності з петрушкою розташувалися щодо джерела світла не надто вдало, і сіянці відразу ж почали витягуватися. А прискорити проростання вдалося завдяки попередньому замочуванню насіння в розчині стимуляторі .
Холодів петрушка не боїться, так що на підвіконні вона відчуває себе відмінно. Особливих вимог до вологи рослина теж не пред’являє – поливаємо по потребі, залежно від умов в приміщенні. Я вже традиційно під всі подібні посадки вношу гідрогель, тому проблем з поливом домашнього городу у мене зазвичай не виникає зовсім.
5. Шнітт-цибуля
Ця культура потребуєть невеликої попередньої підготовки: щоб всю зиму отримувати урожай, з осені необхідно заготовити посадковий матеріал для вигонки. Невеликі цибулинки шніт-цибулі викопують і, обрізавши перо, садять в ящики або горщики, які зберігають у підвалі або на балконі.
Взимку їх у міру необхідності вносять у тепле приміщення і ставлять ближче до світла. Перо у шніт-цибулі відростає швидко; його можна вискубувати з кущика вибірково або зрізати повністю. Мені подобається його смак – більш ніжний і м’який, ніж у звичайного зеленої цибулі, тому (з урахуванням легкості вирощування) я без вагань вношу шніт-цибуля в свій список кращих культур для домашнього городу.
Як показав мій досвід, в домашніх умовах урожай з однієї рослини можна отримати двічі, після чого вона виснажується, навіть при гарному догляді і підгодівлі. Тому розумно заготовити декілька ємностей з посадковим матеріалом, щоб вирощувати зелень протягом усієї зими. Ну а ранньою весною шніт-цибуля одною з перших проростає в городі.
Важливий нюанс: шніт-цибуля дуже чутлива до вологи – при її недоліку перо грубіє і починає помітно гірчити, швидко утворюються квітконоси.
М’ята
тут все дуже просто, викопали корінець на городі, можна і зараз, восадили в лоток, хороший полив…. і за 3-4 тижні зустий ароматний кущик радує вас.
