Мускарі(мишачий гіацинт): ідеальна весняна квітка що абсолютно не потребує догляду

Часто квітникарі впевнені, що мускарі взагалі не потребують догляду: добре переносять зиму та спеку, самі розмножуються, хворіють украй рідко… Мускарі дійсно стійкі до хвороб та шкідників, а секрет такого міцного імунітету рослини в… її токсичності! Тільки попелицям зрідка вдається здолати цей захисний бар’єр. Отже, наша увага прекрасній квітці все ж необхідна. Та це навіть тішить, адже кому не захочеться відчути свою безпосередню причетність до цієї пронизливо-синьої краси?

*/

Чи варто обрізати мускарі після цвітіння? Чим і коли підгодувати рослинку, щоб її цибулинки добре перезимували? Коли варто припинити полив мускарі? Розберемося разом.

Посадка: восени, у жовтні(оптимальна, але можна і навесні).

Цвітіння: весна.

Освітлення: яскраве сонячне світло, притінок.

Ґрунт: будь-який.

Полив: якщо зима була сніжна або весна волога, то полив не потрібен узагалі.

Підживлення: при перекопуванні ділянки вносять перегній або компост із розрахунку 5 кг на м².

Розмноження: самосів і вегетативне: відділення діток від материнської цибулини та висадка їх у ґрунт.

Шкідники: попелиця, павутинні кліщі.

Хвороби: віруси жовтої карликовості цибулі й огіркової мозаїки.

Мускарі (лат. Muscari), або гадюча цибуля, або мишачий гіацинт – це рід цибулинних багаторічних рослин родини Спаржевих (Asparagaceae), хоча раніше його зараховували до родини Гіацинтові або Лілійні. Налічує близько 60 видів, що у природі зростають серед чагарників, на лісових галявинах і на схилах гір Центральної та Південної Європи, Кавказу, Малої Азії, Криму і Середземномор’я. Квіти мускарі – одні з найперших весняних квітів, що нерідко вирощуються на зрізання. Рослина мускарі має приємні і досить сильні пахощі. Садові квіти мускарі, мініатюрні і витончені, є окрасою газонів, їх використовують у рабатках і альпінаріях, а також в якості бордюрних рослин.

Цибулини у мускарі яйцеподібні, зі світлими зовнішніми лусками, завдовжки 1,5-3,5 см і діаметром до 2 см. Листя – прикореневе, лінійне, завдовжки до 17 см і кількістю до шести штук – з’являється навесні, але може з’явитися повторно і восени. Ростуть мускарі до 30 см у висоту. Квітконос у них безлистий, у квіток циліндричні, бочкоподібні або трубчасті оцвітини, що складаються з шести зрощених листочків, відігнутих по краю. Колір – від білого до темно-синього, довжина – близько 0,5 см і стільки ж у поперечнику. Зібрані квітки в щільні суцвіття, гроноподібні або верхівкові, завдовжки до 8 см. Плід – крилата тригніздова коробочка, куляста або серцеподібна, з дрібним зморшкуватим чорним насінням, прорісність якого зберігається лише протягом року. У цього роду дві істотні переваги: декоративні майже всі види і, крім того, мускарі абсолютно невибагливі.

Вегетативне розмноження мускарі шляхом відділення від материнської цибулини діток проводять, як правило, під час осіннього перекопування, десь від середини до кінця жовтня. Коли пересаджувати мускарі, ми вже писали – через 5-6 років зростання на одній ділянці, хоча, коли справді настане пора викопувати мускарі, вам підкаже вигляд вашої клумби. Цибулини мускарі витягуються з землі, дітки відокремлюють від материнської цибулини (їх може бути багато, до 30 штук) і розсаджуються. Крім вегетативного способу, мускарі прекрасно розмножуються самосівом, тому, щоб запобігти безконтрольному розростанню ділянки, потрібно після цвітіння зрізати квітконоси, залишивши тільки декілька для визрівання насіння. Зібране дозріле насіння, здатне зійти лише через рік, висівають насіння у землю восени на глибину 1-2 см. Наступної весни тоненькі ниточки сходів дадуть вам знати, що почався процес формування цибулини. Зацвіте ж така рослина через 2-3 роки.

Шкідники і хвороби мускарі  Найчастіше мускарі потерпають від мозаїки, яку викликає вірус жовтої карликовості цибулі. Симптоми: зелена мозаїка на листках, укорочена квіткова стрілка, завужене листя і пригнічення росту хворого екземпляра. Іноді рослина заражається звичайною огірковою мозаїкою, що проявляється блідо-зеленими штрихами і плямами на деформованих листках. Передаються ці віруси попелицею і, потрапивши в цибулину, зберігаються в ній. Тому уражені хворобою екземпляри слід викопати і спалити, щоб зараження не перекинулося на інші рослини. Лікування від вірусних захворювань поки немає, тому боріться з рознощиком – попелицею, знищуйте її відразу, як тільки вона з’явиться на рослинах. Спосіб простий і давно відомий: розведіть 2 чайні ложки рідкого мила («Гала», «Фейрі») у двох склянках води й обприскайте розчином рослини. Іноді неприємностей мускарі завдає павутинний кліщ. У боротьбі з ним використовуйте препарати авермектинової групи (вертімек, актофіт, фітоверм) строго за інструкцією при температурі повітря +18 ºС.

Мускарі після цвітіння.  Багато хто з квітникарів вважає, що доглядати за мускарі не потрібно взагалі: не хворіють, самі розмножуються, досить зимостійкі. Але досвід вчить, що гарний результат завжди вимагає зусиль. Як тільки мускарі відцвітуть, потрібно акуратно видалити квітконоси і підживити рідким калійно-фосфорним добривом, яке допоможе цибулинам добре перезимувати. Поступово скорочуйте полив, поки листя рослини жовтіє і в’яне, і, як тільки цей процес завершиться, більше рослини не поливайте. Осінь – пора перекопування ділянки та пересадки мускарі, що досягли п’ятирічного віку. Якщо ваші мускарі ще замолоді для ділення і пересадки, просто видаліть пожовкле листя з ділянки. Молоді посадки мускарі, особливо якщо вони ростуть на ньому поряд з іншими цибулинними, необхідно замульчувати на зиму торфом.