В той же час, через те, що цей осередок ніколи не застосовується для опалення будівель, його конструкція має свою специфіку: димар розміщується з боку входу і відділений від топкової камери.
Завдяки цьому, повітря із зовнішнього середовища відразу ж потрапляє у вогонь, де він нагрівається і піднімається до склепіння, а потім, віддавши йому тепло, опускається і потрапляє в димохід.
При цьому їжа, яка готується в подібній печі, нагрівається як від гарячого пічного пода і купола, так і від розжарених потоків повітря, які огортають її з усіх боків. Ця особливість дозволяє за короткий час нагріти плиту (за 30 хвилин температура верху пода і нижнього склепіння досягає 315 градусів Цельсія) і значно прискорює процес приготування їжі: так, італійську піцу в цьому вогнищі можна спекти всього лише за 60-90 секунд.
Варто також вказати ще на одну особливість печі для піци: глибина її топки практично дорівнює діаметру подібної споруди.
Зазвичай для нагрівання цього вогнища використовуються дрова, проте в ньому також можна використовувати палаючі або тліючі вугілля. Крім того, після прогорання палива в котельній камері зберігається залишкове тепло, на якому можна також готувати різні страви (наприклад, тушковане м’ясо).
Варто також відзначити, що після завершення будівельних робіт цегляна піч для піци повинна добре просохнути (цей процес займе не менше тижня), після чого можна приступати до випалу конструкції, який слід проводити дуже обережно в кілька етапів.
