1. Мир Лікійський

Народився Миколай між 270 та 286 роками у сучасній Туреччині в родині заможних людей. У дитинстві вирішив присвятити життя богослужінню. Рано став священиком. Спадок батьків до останньої монети Миколай роздарував біднякам. Не чекав, щоб у нього просили допомоги, сам шукав бідних, аби допомогти. Багато років служив єпископом у Мирах Лікійських (сучасна Анталія у Туреччині). Тому Миколай іще – Мир Лікійський.

Під час гоніння християн,на початку ІV століття, був ув’язнений за віру. Помер, імовірно, у віці 65-70 років.

2. Як насправді виглядав

Учені, розкривши могилу Миколая Лікійського, провели ряд досліджень. Було створено приблизну модель обличчя та встановлено інші зовнішні риси померлого. Миколай мав приблизно 167 см зросту. У нього було мужнє обличчя та карі очі. Шкіра – оливкового відтінку, чітко виражене підборіддя і вилиці. Антропологи припускають, що Мир Лікійський не вживав м’ясної їжі.

Ікона з Базиліки св. Миколая в м Барі (Італія), яка як вважається, була написана на основі прижиттєвого зображення святого.

Миколай одягався просто і без прикрас. А із давніх свідчень сучасників Миколая, його обличчя випромінювало незвичайне світло, подібно до обличчя Мойсея.

«Пошкоджені суглоби, хребет і кістки грудної клітки свідчать про муки, які переніс Святитель Миколай у в’язниці – його катували на дибі», – розповів професор Луїджі Мартіно. Він проводив досліди над тілом святого. Зміни також викликані довгим багаторічним впливом тюремного холоду і вогкості (святий провів у темниці близько 20 років).

3. Найвідоміший у Європі святий

Мощі Миколая виявилися нетлінними, мироточивими і здатними зцілювати хворих. Церква канонізувала Миколая. Він був і залишається найвідомішим святим у Європі. Його поважають однаково й католики, й протестанти. Миколая люблять діти Колумбії, Німеччини та України.

Святого Миколая можна вважати прадідом і Діда Мороза, і Санта Клауса. Саме на основі його древнього образу з’явились ці казкові персонажі.

В Україні Святого Миколая здавна вважають опікуном дітей. У старих церковних записах є такі слова: «Напередодні Святого Ніколауса матері тримають напоготові подарунки та різки для своїх дітей» (1555 р.). А в давній миколаївській колядці:«Святий Ніколасе, мені поклади, що за потрібне вважаєш ти. Яблука, горіхи, мигдаль маленькі діти радо їдять!».

Миколай, оцінюючи поведінку дітей, вчить бути порядними, чесними і слухняними, милосердними, безкорисливими, щедрими та допомагати іншим.

4. Як ходив по українських землях

Традиція дарувати подарунки дітям на свято Миколая розповсюдилась Європою із середньовічної Німеччини. Її перейняли Австрія і Польща, а далі й Україна.

Після революційних подій другої половини ХІХ ст. на Галичині серед українського шкільництва виникла потреба в яскравому дитячому святі. Тому Святий Миколай став опікуном українських школярів. Дитяче свято потребувало текстового матеріалу – віршів, пісень, драматичних творів. Іванові Франку належить віршований переказ легенди «Чудо з утопленим хлопцем» та одноактова п’єса «Суд святого Николая». У ній постали традиційні персонажі українського миколаївського свята – ангели, помічники святого, опікуни та захисники дітей, і чорти, що намовляють Миколая не давати дітям подарунків.

на заміну Миколаю прийшов Дід Мороз, який дарує подарунки на Новий Рік. На Західній Україні, натомість, традиція збереглася.

У Києві перше офіційне свято Миколая було влаштоване 19 грудня 1990 року для 700 хлопчиків і дівчаток – сиріт та дітей з багатодітних сімей. За рік, 19 грудня 1991 р., стараннями Всеукраїнського православного братства, на гроші, зібрані Товариством святого Андрія Первозванного у США, дитячі свята святого Миколая влаштовано вже у 20 містах України.

5. Мокрий Миколай

На старих українських іконах можна побачити різні зображення Святителя. Одним із найцікавіших є так званий Мокрий Миколай.

Нікола Мокрий, ікона у храмі Святої Софії, Київ

Легенда «чудо про немовля в Києві», яке сталося не пізніше 1091 року, розповідає про подружжя, яке вирушило на паломництво у Вишгород до мощів Бориса і Гліба на день їх пам’яті. Поверталися вони до Києва по Дніпру на човні. Дорогою жінка задрімала і упустила немовля у воду. У відчаї батьки дитини звернулись до св. Миколая, «велику віру до нього маючи», з проханням про допомогу. Наступного ранку дитина була знайдена неушкодженою «…лежаще мокро перед образом св. Миколая» на хорах Софії Київської.

Санта-Клаус – це Святий Миколай

Ви точно про це здогадувались, і ми підтверджуємо – мова йде, умовно, про одного і того ж персонажа. Просто так склалось, що Санта-Клаус був створений штучно, у рамках американської масової культури. А вже потім його образ поширився на весь світ.

Його історія розпочалась на старому континенті, в Європі. У Нідерландах з давніх-давен відзначали День Святого Миколая, який називали Сінтер Клаас. Припадав він, до речі, якраз на 19 грудня. Коли ж європейці почали заселяти Північну Америку, то вони, звісно ж, “завезли” туди свої улюблені традиції та свята. Так туди потрапив і Святий Миколай, який з часом почав називатись Санта-Клаусом.

Образ Санта-Клауса створив американський поет

У 1832-му році американський протестант Клемент Кларк Мур видав поему “Ніч перед Різдвом”, яка на сьогодні є одним із найпопулярніших віршованих творів у США.

Головна дійова особа поеми – Санта-Клаус. Старий ельф, який літає світом на чарівних санях та дарує дітям подарунки на Різдво. Так Святий Миколай почав поступово перетворюватись на нового персонажа, який швидко став улюбленим у дітей.

Вони справді вірили, що Санта-Клаус приходить через димарі до слухняних дітей та кладе їм подарунки у панчохи, які потрібно було повісити поблизу каміна. Словом, все як і було у візантійських легендах про Миколая.

Ми знаємо Санта-Клауса таким, яким його вигадали маркетологи

І дякувати за це ми маємо компанії Coca-Cola, яка у певний момент не тільки створила оновлений образ бородатого чарівника у червоному одязі, а й майже повністю монополізувала історії та легенди про Різдво. Вдало отримуючи на цьому шалені прибутки. Й досі, коли ми чуємо “свято наближається” – то одразу згадуємо цей напій. Хороша робота!

Штучно створеним є і Дід Мороз, який виконував аналогічні зі Санта-Клаусом функції за часів Радянського Союзу. Цей образ вдало скопіювали з американського, а також доповнили відповідними атрибутами. Ще й онуку Снігуроньку дали в допомогу.

 В Україні: