Час посадки. Як і будь-які троянди, плетисті троянди краще садити в травні – червні, оскільки в даному випадку у нас буде можливість побачити, як рослини розвиваються протягом сезону, і до зими вони досить зміцніють. Можна садити і в серпні – вересні, хоча це більш ризиковано.
Якщо ви садите плетисті троянди з бутонами, то в перший рік їх потрібно прищипнуть, щоб дати рослинам можливість добре вкоренитися.
Якщо при посадці була порушена коренева система, бажано полити рослини розчином Корневином, Гетероауксин.
Щоб проблем з порослю було менше (або не було взагалі) щеплений кущ необхідно правильно посадити. При посадці місце щеплення потрібно заглибити приблизно на 10см. При такій посадці у прищепленої троянди утворюються корені на культурній частині саджанця, а заглиблені коріння шипшини не дають поросль.

Для того, щоб ваша в’юнка троянда завжди була здоровою і красивою, в першу чергу, потрібно правильно вибрати місце для її посадки. Необхідно врахувати, що троянди не люблять застою води, тому глибина залягання грунтових вод на місці посадки повинна бути не менше півтора метра. Грунт рекомендований пухкий, поживний, помірно кислий. Орієнтувати саджанець слід на південь, південний захід або південний схід, садити на сонячному відкритому місці, так як троянди – дуже світлолюбні рослини. Опори для в’юнких троянд встановіть заздалегідь. Також слід передбачити місце для укладання рослини на зимівлю.

                                                          Посадка

Стандартний розмір посадкової ями – 0,5 х 0,5 м. Грунт перемішують з відром перегною, річковим піском і гіркою висипають назад у яму. Перед посадкою пагони обрізають на висоті 20-30 см (так, щоб на саджанці залишилося не менше п’яти бруньок) і трохи вкорочують коріння. Рекомендується при посадці всіх видів троянд умочувати коріння в бовтанку з глини і коров’яку, що сприяє кращій приживлюваності й розвитку кореневої системи. Також можна використовувати різні стимулятори коренеутворення. Підготовлений саджанець розмістіть на земляний гірці, акуратно розправте коріння, засипте грунтом і ущільните. Рясно полийте саджанець, додаючи грунт при її просіданні.
В’юнкі троянди, як і інші, бувають щепленими і кореневласними. Щеплені троянди рекомендується саджати так, щоб місце щеплення було на 5-8 см заглиблене в землю, щоб сортова частина саджанця пустила власні корені.
Догляд за плетистой трояндою в перший рік після посадки має велике значення. Від нього, як і від правильної посадки, залежить, чи будуть рослини сильними і здоровими надалі. Всі троянди потребують рясного, але нечастому поливі, приблизно 1 раз на 7-10 днів. Особливо вимогливі до нього свіжі насадження. Якщо троянди поливати занадто часто, можливе загнивання коренів і виникнення грибкових захворювань, до яких схильні ці рослини.
Також троянди потребують регулярної підгодівлі, так як, на відміну від багатьох рослин, вимогливі до харчування. У перший рік після посадки троянди слід підгодовувати не надто часто, збільшуючи кількість підгодівлі з другого року. Оптимальними добривами для них є рідкі, що містять коров’як. Крім того, використовують мінеральні підгодівлі для троянд.
Землю біля рожевих насаджень потрібно рихлити, щоб вона не бралася скоринкою, і прополювати від бур’янів. Також корисно мульчувати грунт навколо кущів травою, тирсою або соломою. Мульча запобіжить пересихання або перегрів рослин.

                                               Обрізка в’юнких троянд

Метою обрізки вьюнких троянд є формування здорових рясно квітучих рослин з високими декоративними якостями. При проведенні обрізки потрібно пам’ятати, що цвітіння у в’юнких троянд відбувається на торішніх пагонах. Для всіх сортів слід проводити санітарну обрізку, видаляючи слабкі і хворі пагони.
З настанням осені потрібно поступово підготувати плетисту троянду до зими. У серпні припиняють поливи і азотні підживлення. Вкривають троянди тоді, коли мінусова температура стабільно тримається на позначці -5 … -7 ° С. Раніше вкривати небезпечно, так як підіприваннє для троянд набагато небезпечніше, ніж підмерзання. Основи кущів мульчують торфом. Далі рослини знімають з опори і вкладають на шар лапника, чим-небудь пришпилюють (з розвилок гілок можна зробити рогатини, або зігнути дуги з дроту) і знову накривають шаром лапника. Надалі, коли стане холодніше, накривають агроволокном.
Навесні укриття прибирають поступово: спочатку знімають агроволокно. Під ялиновим гіллям рослини будуть збережені від поворотних заморозків, а потім і лапник, мульчу під куща відгрібають (можна залишити її, змішавши з шаром грунту, якщо торф некислий). Далі рослини піднімають і прив’язують до опори. Ну і звичайно, проводять обстеження пагонів, вирізають поламані, обмерзлі і слабкі, залишаючи тільки найпотужніші і здорові.