З Василем Марійка познайомилась ще в училищі, потім недовгі залицяння, і як ведеться все закінчилось шлюбом. Весілля було тихим, як у скормних працьовитих людей. Марія дуже подобадась свекрусі – Ользі Петрівній. Спочатку у пари народилась Оленка, а потім і її молодша сестричка Ксенія. Василь працював на меблевій фабриці, Марія ж керувала місцевим ЖЕКом. Так йшли роки.
Кілька років тому Ольга Петрівна серйозно захворіла і потребувала постійного догляду. Марія розривалась між роботою, домом та чоловіковою матірью, яка навідріз відмовлялась переїзджати у квартиру сина. Василь став похмурим та замкнутим, діти теж не радували, як і всі підлітки вони прагнули до галасливих компаній та робили перші спроби в пошуку себе, що не завжди збігалось з уявленням батьків про їх майбутнє.
Одного тихого осіннього вера, коли втомлена роботою та домашніми клопотами Марія вішала щойно попрані фіранки, а Василя не було вдома( він сказав що йде допомагати сусіду зібрати меблі) зателефонував мобільний, номер був незнайомим. Взявши трубку Марія похолола: молодий жіночий голось сказав “Доброго вечора, а може й не доброго… не буду тягнути кота за хвіст, я чекаю дитину від вашого чоловіка !”. Шокована жінка мало не впала, на протележному боці дівчина дивно захихотіла та продовжила, мені потрібні гроші, адже це з вашої вини я “залетіла”! Якби ви, пані Маріє справно виконували ваші подружні обов’язки, то ваш підстаркуватий чоловік б не знайомився з молодими касирками у магазинах і не зваблював би їх! А далі звязок обірвався.
Марія з похололим серцем присіла коло вікна, чоловік саме повернувся, зайшов до кухні і попросив Маріє, зроби мені чаю! Але вона вже того не чула, будучи як в тумані, жінка не могла зрозуміти, невже 17 років тихого подружнього щастя нічого не варті? На ватних ногах Марійка підійшла до Василя і запитала – Навіщо Вона тобі? Василь вдавав що не розуміє у чому річ, казав що то наклеп, злий жарт, і що за 17 років шлюбу він навіть не думав про жодну іншу жінку. Він говорив а Марійка дивилась на порожню стіну, розмірковуючи про важку жіночу долю.
Вранці, після безсонної ночі все стало на свої місця, до Марії на роботу прийшла знайома з донькою підлітком і попросила вибачення. Як виявилось, того злощасного вечора, донка знайомої Ілона вирішили розважитись з подругою. Для цього вони дзвонили до різних людей з телефонної книги матері і влаштовували ось такий “жарт” про вагітність. Дівчаткам було весело, на відміну від їхніх жертв.