Листя різної форми і забарвлення роблять рослину бажаною в будь-якому оформленні саду.
Хоста – це морозостійка рослина, невибаглива у догляді, з високими декоративними властивостями. Вона легко розмножується і може привнести в сад справжню красу, навіть якщо використовується самостійно. Відмінно виглядає на кам’янистих схилах, біля водойм, в клумбах і недалеко від них. Відмінне рішення для парадного входу в будинок.
Характерні риси рослини: вона бесстебельна, кореневища потовщені і компактні, за рахунок шнуровидних коренів добре закріплюється в грунті. Особливо полюбили її професіонали і любителі ландшафтного дизайну за можливість посадки на будь-якому грунті. Вона не примхлива щодо сусідів.
Увага: є те, що хоста не любить – це постійний вплив палючих сонячних променів. Вона не виживе на ділянці, який весь день стоїть на сонці, хоча на такому, швидше за все, будь-яка клумба буде в жалюгідному стані. Рослина вражає різноманітністю, причому це стосується і розмірів рослини і форми листя, а також квітів забарвлення. Цінуються уцієї декоративної рослини в першу чергу листочки. Хоча зовні в них можна знайти деяку схожість з подорожником, насправді батьківщина хости – Японія. В Європу їх завезли в 18 столітті. Результати селекційних робіт дозволяють сучасним ландшафтним дизайнерам прикрашати цією красунею різні стилі ландшату.
Цікавий факт: серед професіоналів хоста отримала прізвисько – королева ландшафтного дизайну. На даний момент налічується 4000 гібридних сортів хости. Але є кілька основних. Вони розділені на групи за певними ознаками і характерних рис. Основу селекції хост складають такі види: кучерява – у неї висота 60 см, листя широке, колір – темно-зелений, має біле оздоблення; висока – до 90 см у висоту, листя відповідно теж велике, темно-зелене, глянцеве; форчуна – висота не перевищує 50 см, зелене листя має кремову облямівку; Зібольда – до 60 см, на листках помітна жилка; хвиляста – висота її не більш 75 см, листя має хвилястий край, посередині воно біле, а облямівка зелена причому не рівномірна, а мазками; роздута – висота до 50 см, для листя характерні загострені кінчики; подорожниковая– досягає 50 см, листя має характерне яскраво-зелене забарвлення, глянсове.
Кучерява хоста має цікаве двокольорове листя Також є класифікація за забарвленням: блакитна, жовта, зелена. Є 2 групи з облямованим листям: Варієгата – зелене з білою облямівкою. Медіоваріегата – світле листя з зеленою облямівкою.
Цікавий факт: до цвітіння хости професіонали і любителі відносяться по-різному. Одні дотримуються думки, що бутони вносять різноманітність в композицію, інші впевнені, що вони її тільки псують. Останні оперативно видаляють з’являються стрілки квітконосів. Хоста з квітками створює невимушену атмосферу французької провінції. При розростанні (3-5 років) хоста може зайняти площу до 1 метра в ширину. Хоча рослина і невибаглива, найкраще свої видові особливості проявить в тінистій місцевості, захищеній від вітрів. Тому хоста непогано подружиться з туями. Важливо: рослина з жовтим забарвленням листя чудово себе почуває на сонці. Хоста – унікальна рослина адже в ландшафтному дизайні може використовуватися в різних ролях, а саме: покриття для грунту для ділянок саду з півтінню; відмінний облямовочний елемент для доріжок, водойм; Хоста прикрашає територію будинку з басейном, використовується як важливий елемент в англійському і французькому стилі ландшафтного дизайну; вдало використовується при контейнерному озелененні.
