Як зробити Дідуха до Святвечора

Ді́дух (його ще називають: дід,коляда, колядник, сніп, король, дідок — українська різдвяна прикраса, символ пожертвування найкращого збіжжя ухліборобських культурах. Дідух — символ урожаю, добробуту, багатства, безсмертного предка, зачинателя роду, духовного життя українців, оберега роду. Дідух є одним із найдавніших культів у різдвяній обрядовості українців.  Традиція дідуха сягає дохристиянських часів.3160008eeae016e72af3478ca7a3ea4a

a0a7e8d02cd48ed7d4e54f50ee6585b6

a041cdd3b7772afd0bba6e3f3421aeb6

dsc_6245

efad0b107085725caa03b7db5bca8d0c f12f2330e7878e4ea0e37adda1b5c948 mzeumtiumjaxnc0xmjoynzuxntuw9084

7(346) 9(243)

Дідух — це дідівський дух, чи дух дідів, тобто всіх попередників роду. Цей давній обряд засвідчує те, з якою великою шаною й повагою ставилися пращури до свого родоводу.

Дідухом називають все те, що господар і його старший син приносять на Святвечір першими до хати — це житній, пшеничний або вівсяний сніп, якого господар ставить на покуть, околіт обмолоченої соломи та жмут сіна, яких старший син відповідно стелить на долівку та на стіл під обрус (якщо в сім‘ї немає дітей чоловічої статі, то все це робить лише господар).

Дідухи в звичаєво-фолькльорній палітрі різдвяно-водохресного циклу свят можуть різнитися за місцевим колоритом, мати свої типологічні риси, що зумовлено впливом християнської традиції, зміщенням у календарі, затемненням чи втратою внутрішньої форми звичаїв та обрядів, змінами в традиційному способі життя.6(378) 10(273) 11(248)

Дідуха робили з першого зажинкового чи останнього обжинкового снопа. Напередодні свят зі стеблин обрядового снопа формували кілька пучечків, кожен з яких окремо обплітали соломинками чи обв’язували кольоровими нитками. Потім такі дольки-почечки складали докупи й обкручували стрічками, формуючи пишний сніп. Знизу робили розгалуження типу ніжок, щоб дідух міг стояти. Пучки колосся зверху обрамлялися кольоровим стрічками, паперовими або засушеними польовими квітами.

До хати його вносили напередодні Різдва. Після обходу обійстя урочисто заносили до хати необмолочений пшеничний чи житній сніп, що спеціально зберігали від часу обжинків. У народі цей святковий сніп називали «дідом», «дідухом», «колядою», «колядником». Свою обрядову роль він виконував упродовж усіх Різдвяних свят. Він перебував в оселі до Нового року або до Водохреща.14(138)

На Покутті, Гуцульщині та Бойківщині

На Покутті, Гуцульщині та Бойківщині дідух символізує родоначальника сім’ї — діда, а також усіх предків, які колись жили в давні часи.

Саме в час перебування дідуха в оселі, мають зійтися всі душі родичів, щоб разом повечеряти. Тому на Багату кутю для покійників клали біля Дідуха, де начебто мають перебувати душі пращурів, ложки, а на ніч поруч ставили й коливо (виготовлену з меду й приправлену кутею страву). Так мало тривати доти, допоки сніп перебуває в оселі.12(205) 13(170) 15(137)

Дідух ставився на покуті.

Християнська обрядовість

Традиція ставити на Святу вечерю дідух тягнеться з часів язичництва.

Існують дві версії, чому 6 січня із першою Різдвяною зіркою люди заносили у хату «хлібне дерево». За однією з них, коли на полі закінчувалися жнива, а селяни збирали урожай — це було справжнім святом. Щоб відзначити радісну подію, люди несли з поля до хати останній обжинковий сніп. Або кажуть ще, коли Ісус Христос народився в стаєнці, то було дуже холодно. У стіні Йосип знайшов шпарину і затулив її снопом із соломи. Звідтоді існує звичай на Святу вечерю застеляти підлогу в хаті сіном та ставити на чільному місці у кутку дідух — символ затишку та тепла.16(111) 17(94) 18(85)

2e36bead2321afe77a45b6844a7ef44b 8375fdc24d91d8cb5c99acf152b401d8 c3c1ac15a1809e381743962424661dfe eace4edeabe71b4c0b4f7ab2eb6161f2 e1af18a9551f

Дідух ставили на найпочесніше у хаті місце — під образами.